Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Казанский А$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 4
Представлено документи з 1 до 4
|
1. |
Казанский А. Анализ эффективности механизмов государственного регулирования систем высшего образования европейских стран [Електронний ресурс] / А. Казанский // Нова педагогічна думка. - 2013. - № 1.1. - С. 60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npd_2013_1_14
| 2. |
Казанский А. Ю. Вклад магнитного последействия в индукционные переходные характеристики базальтов Витимского плато [Електронний ресурс] / А. Ю. Казанский, Г. Г. Матасова, Н. О. Кожевников, Е. Ю. Антонов, П. С. Максимов // Геофизический журнал. - 2012. - Т. 34, № 4. - С. 128-136. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2012_34_4_11 Для вивчення ефекту магнітної післядії (магнітній в'язкості), прояви якої утруднюють інтерпретацію даних методу перехідних процесів, проведено комплексні експериментальні дослідження зразків гірських порід верхньої товщі Вітімського базальтового плато. Встановлено характер розподілу магнітов'язких порід у межах вулканогенно-осадової товщі і з'ясувати, з якими феримагнітними частинками пов'язані прояви ефекту магнітної післядії під час вимірювання індукційних перехідних параметрів. Показано, що за вимірювання у часовому діапазоні за допомогою індукційних систем найбільший внесок в ефект магнітної післядії в індукційні перехідні параметри здійснюють найменш змінені породи. Ефект магнітної післядії проявляється за наявності здебільшого суперпарамагнітних зерен високозалізистих титаномагнетитів, близьких за складом до магнетиту, розміри яких мають достатньо вузький інтервал (наймовірніше, 0,0254 - 0,029 мкм). Внесок релаксації намагніченості дрібніших суперпарамагнітних зерен в індукційні перехідні параметри приблизно втричі нижчий. Запропоновано можливі критерії діагностики суперпарамагнітних частинок різного розміру за петромагнітними даними.
| 3. |
Матасова Г. Г. Гранулометрический состав, магнитные и электрические свойства субаэральных покровных отложений на территории Новосибирского Академгородка [Електронний ресурс] / Г. Г. Матасова, В. В. Оленченко, А. Ю. Казанский // Геофизический журнал. - 2012. - Т. 34, № 4. - С. 177-192. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2012_34_4_16 Під час проведення інженерно-геологічних досліджень для будівництва нового корпусу Новосибірського державного університету розкрито горизонт грунтів із просадковими властивостями, який визначено стандартним аналізом як супісок пилуватий просадковий. Генезис цих грунтів і межі поширення не визначено. Згідно з результатами досліджень гранулометричного складу, електричних і магнітних властивостей грунтів, вони являють собою перешарування піщаних різновидів та горизонтів викопаних грунтів. Верхня частина до глибини 0,8 - 1,0 м відрізняється від іншої частини розрізу аномально високим питомим електричним опором, протилежним характером кореляційних зв'язків між гранулометричним складом відкладів і магнітними характеристиками, що зумовлено продовженням постгинетичних процесів. Рекомендовано проведення геолого-геофізичного дослідження на цій території у свердловинах розвідувального буріння з кроком 0,5 м.
| 4. |
Хенкин М. В. Гидрогенизация кристаллизованных лазерным излучением пленок a-Si:H [Електронний ресурс] / М. В. Хенкин, Д. В. Амасев, А. Г. Казанский, П. А. Форш // Журнал нано- та електронної фізики. - 2015. - Т. 7, № 3. - С. 03048-1-03048-6. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jnef_2015_7_3_50 В настоящий момент активно развивается область материаловедения, связанная со сверхбыстрой лазерной обработкой полупроводниковых материалов. В частности, фемтосекундная лазерная кристаллизация пленок гидрогенизированного аморфного кремния имеет большие перспективы для создания материалов, оптимальных для фотовольтаики. Однако процесс дегидрогенизации, сопутствующий лазерной обработке, существенно уменьшает фоточувствительность облученных пленок и, как следствие, ограничивает их применимость в оптоэлектронных приложениях. Исследованы фотоэлектрические свойства пленок аморфного кремния, кристаллизованных фемтосекундными лазерными импульсами. Для восстановления содержания водорода в структуре материала были проведены 2 различные процедуры гидрогенизации: выдерживание пленок в плазме водорода и в атмосфере водорода высокого давления. Обсуждена эффективность предложенных процедур для увеличения фоточувствительности материала.
|
|
|